Результати пошуку слова: Димок
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Він знає, що тепер у нього хватить терпцю косити до самого вечора — в хвилини злості завжди прибувала вперта сила і відлітала втома, як легкий димок. … Почорніли, задимілись сніги; тяжко, з пташиним фуркотом, падали в кущі осколки, і свіжі вирви на диво були схожі на дбайливу розкорчовку, над якою підіймається весінній димок.
Улас Самчук – Волинь
Вiн хотiв би, щоб i йому з рота й з носа (особливо з носа) куривсь димок. … Хтось, видно, ще недавно вибирав їх, клав огонь, димок вiд нього ще тоненькою вуалькою пiднiмався i пахнув так знайомими згарами бараболь. … Коптить соромливим сивастим вусом димок, а в ньому притаковилося кiлька “котьолкiв”.