Дипломувати

дипломува́в дипломува́ли жін. дипломува́ла сер. дипломува́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник дипломо́ваний Безособова форма дипломо́вано Дієприслівник дипломува́вши

Апанович – Гетьмани України і кошові атамани Січі

Окремі нариси в книжці присвячені гетьманам Івану Виговському, Петру Дорошенку, Пилипу Орлику, які були видатними державними й політичними діячами, талановитими дипломатами. Запорозькі ж козаки зі свого боку розгорнули дипломатичну антитурецьку діяльність. З Паїсієм відправився український дипломат Мужиловський.

Дипломат

диплома́т – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний диплома́т диплома́ти родовий диплома́та диплома́тів давальний диплома́тові, диплома́ту диплома́там знахідний диплома́та диплома́тів орудний диплома́том диплома́тами місцевий на/у диплома́тові, диплома́ті на/у диплома́тах кличний диплома́те диплома́ти

Дипломант

…нту диплома́нтам знахідний диплома́нта диплома́нтів орудний диплома́нтом диплома́нтами місцевий на/у диплома́нтові, диплома́нті на/у диплома́нтах кличний диплома́нте диплома́нти

Дипломатик

диплома́тикам знахідний диплома́тика диплома́тиків орудний диплома́тиком диплома́тиками місцевий на/у диплома́тикові, диплома́тику на/у диплома́тиках кличний диплома́тику диплома́тики