НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
– Як часом полечу в небо, то ти, Надю, лети за мною навздогінці, вхопи мене та й потягни додолу, – … Саня бистро кинула на його очима, почервоніла, як рожа, і так само швидко спустила очі додолу. … Мовчав і Комашко, і вони обоє задумані, з очима, спущеними додолу, пішли тихою ходою й пристали до компанії, котра йшла проти їх.