Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

— спитав мене тоді паламар Федь Стригач, роздмухуючи капелюхом вогонь. — Коли я був малим, то ви мене лякали дідьком рогатим… — Мама метнули в мене осудливий погляд. І чи маю я право в чомусь йому дорікати?

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Взяли ж мене заміж дали І світ мені зав’язали… З народної пісні І –   …Досвіта мене розбудив холод. Мене причавила бездонна, аж моторошна пітьма. Просто світ перед маленькими людьми багато завинив, і кожний бере на себе сміливість багато йому дорікати.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

не од жорстокості коханої, а од нестримної жаги, що полуменем пойняла душу мою і, не вдоволяю-чись можливим, надмірного часто завдавала мені жалю. Учора ти засмутив нас усіх, зате сьогодні так розвеселив, що ніхто вже тобі не має права дорікати.

Стендаль – Червоне і чорне

— Я старий, і мене тут люблять,— стиха сказав він сам до себе,— вони не посміють! Це змусить їх поважати мене. Батько мене силуватиме, але краще вмерти. Вперше за весь час вона стала дорікати собі за кохання послідовно й безжально; немов якимсь чудом їй відкрилося, в який страшенний гріх вона дала себе втягти.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Візьміть мене з собою на поле. За мене батько тобі, як курчаті, голову зверне, — — Це все одно, що перерізали мене надвоє і кинули посеред шляху. Побачить її і почне дорікати: — «Тепер ніхто не дорікатиме, що даремно їстиму сало», —

ПРУС Болеслав – Фараон

–  Ти розгнівив мене, – – Бодай язик відсох тому, хто звів на мене такий наклеп. Бо молодому царевичу вже здається, що він буде другим Менесом.  А чого б вони мали нам дорікати?  не має права ні метатись, ні навіть дорікати їй.

Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея

— Я знаю, ти будеш сміятися з мене, але я справді не можу виставити цього портрета, — — Ти не розумієш мене, Гаррі, — І заскочивши десь мене, — В душі ти гірко дорікатимеш йому, і на повному серйозі подумаєш, що він повівся зле з тобою. І в Безіла забракло духу, щоб ізнов йому дорікати.

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Се затягло мене в глибину бувальців життя мого; віддавшись спогадам і порівнюючи минуле з давноминулим, а теперішнє з усім, що було давнім, я побачив велику різницю. Ту ж мить заперечив спочатку Петрусеві свою особисту образу, а тоді взявся дорікати, докоряти, доводити в сих справах так, що просто чудо!