Результати пошуку слова: Дорікати мене

Але були вже на самому порозі шлюбу – і раптом… Вашек якось познайомив мене з Мартічкою Вальтеровою. На мене вона справила враження навіть дуже гарної й розумної. Мені ж нема в чому собі дорікати.

Не люблю тому, що здебільшого ці анекдоти так і залишаються для мене загадкою, а відтак втрачається весь перчений контекст. Для мене все почалося в одинадцять років. Баба наче щойно зауважила, що їсть пісну бульбу і стала дорікати, що я її, як льоху, тільки кашами та бараболею годую, а вона би борщу з’їла, хліба з маслом…

– Пристань саме для мене. Хіба тільки ще он та скеля, з якої видно в морі кораблі… Як мене звати? –  Чи не до мене ви звертаєтесь, сер?  Але ця справа мене не обходила. Мабуть, мені трохи дорікатимуть за дезертирство, але ж я відвоював „Еспаньйолу“, і це загладить усе – навіть сам капітан Смоллет визнає, цю я не промарнував часу.

І під час розмови зі мною йому майже вдалося переконати мене в реальності своїх передбачень”. О четвертій у мене зустріч. “Він у мене, звісно, дивак, – …Кейва, місіс Кейв виткнула з-за прилавка своє зле почервоніле обличчя й зараз же почала дорікати чоловікові, що той “сховав цю річ”. –

Якось після полудня один товариш запросив мене піти з ним нарізати бузинових паличок, хотів зробити з них лотоки для маленького водяного млина. Отець Якоб перестав дорікати молодістю Орденові, що з своїми двома століттями справді на цілих півтори…

– Мене годує карабін, зброя, якою я володію не гірше за будь-кого з чоловіків мого віку між Гудзоном та річкою Святого Лаврентія. –  Оце мене й дратує і заспокоює! Отож усе плем’я дорікатиме їм, якщо вони не пошлють дух блідолицього слідом за духом свого червоношкірого брата, сподіваючись, що він його наздожене.

Природа привела мене на цей світ для того, щоб я допоміг їй краще пізнати себе. Але мене, як і вас, відривають від роботи невблаганні кредитори. –  Вам легко дорікати.

Я б заступився і сам – була б тільки сила у мене! То краще, якби вже самі ви 75] Всі поз’їдали у мене маєтки, стада і отари. Де Менелай був? Не буду за це я тобі дорікати.

Та й мене зрозумій і раніш поклянися, 77] Що заступитись за мене ти словом готов і руками. 120] Бачите всі ви – умкнула від мене моя нагорода». 292] Годі, проте, гомоніть нам, як діти оті нерозумні, 293] Стоячи марно, щоб хтось нам ізгорда не став дорікати.

– Стривайте, Артуре,- мовив він, намагаючись приховати своє збентеження жартівливим тоном.- Це трохи забагато для мене – так одразу. Біллі довів мене додому. Не гаючи часу на балачки, вона одразу ж почала гірко дорікати йому. Коли Рут почала дорікати йому, що він образив суддю, Мартін тільки спитав: –