Результати пошуку слова: Дур

Дурман

Posted on by / 0 Comment

дурма́н – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний дурма́н дурма́ни родовий дурма́ну дурма́нів давальний дурма́ну, дурма́нові дурма́нам знахідний дурма́н дурма́ни орудний дурма́ном дурма́нами місцевий на/у дурма́ні на/у дурма́нах кличний дурма́не* дурма́ни*

Дуриця

Posted on by / 0 Comment

дури́ця – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний дури́ця дури́ці родовий дури́ці дури́ць давальний дури́ці дури́цям знахідний дури́цю дури́ці орудний дури́цею дури́цями місцевий на/у дури́ці на/у дури́цях кличний дури́це* дури́ці* [діал.]

Дурачок

Posted on by / 0 Comment

дурачо́к – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний дурачо́к дурачки́ родовий дурачка́ дурачкі́в давальний дурачко́ві, дурачку́ дурачка́м знахідний дурачка́ дурачкі́в орудний дурачко́м дурачка́ми місцевий на/у дурачко́ві, дурачку́ на/у дурачка́х кличний дурачку́ дурачки́

Дурнило

Posted on by / 0 Comment

дурни́ло – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний дурни́ло дурни́ла родовий дурни́ла дурни́л давальний дурни́лові, дурни́лу дурни́лам знахідний дурни́ла дурни́л орудний дурни́лом дурни́лами місцевий на/у дурни́лові, дурни́лі на/у дурни́лах кличний дурни́ло дурни́ла [розм.]

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

– Ти дурна, душко! … відповіла я йому і відвернулася від дурного. … І Григорій не був дурний. … Він же ще молодий і дурний, а лиш інші намовляють його до гріха. … Мені серце тріскає, Івоніко, як згадаю, що ви дурно стільки грошей викинули, а Михайла, проте, взяли. … Він ще дурний, наш малий, і трохи впертий, але він добрий хлопчисько!