НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment Якимова кучерява голова спочивала на Зосиному коліні, на жмутах білої скатерті. … Сукня спадала з неї рясними фалдами та жмутами і тяглася позад неї довгим шлейфом.
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки Posted on by / 0 Comment Нарвав я жмуток трави якоїсь, що єдина на островi й росла, намацав дiрку, заткнув. … Жмутом гiлок вона квапливо одгрiбала сiно, яке ще не загорiлося.
Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ Posted on by / 0 Comment Наперед вийшов велетень-рибалка, він ніс жмут мотуззя і вихилив склянку спирту, поліз у воду, одразу став синій, а на березі розмотували кінець, і велетень плив назустріч людині в морі.
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ Posted on by / 0 Comment сказав Святослав і взяв жмут трави, —
Практикум з мікробіології «Організація робочого місця» Posted on by / 0 Comment Намотайте жмутик вати чи марлі у вигляюі сливи на кінчик сталевої тоненької проволоки, довжина якої більша за довжину піпетки.
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Орися Posted on by / 0 Comment Дикий хміль почіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками.
ПАНОВ Микола – Боцман з «Тумана» Posted on by / 0 Comment – Я не розумію… Я його згорнула в жмуточок, у щільний жмуточок, засунула глибоко в тріщину… –
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка Posted on by / 0 Comment IX Стара за білі пакоси вхопилась, Що з-під очіпка вибились, мов сніг, На жмут волосся вирваний дивилась, З плачем у неї лився злющий сміх.
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель Posted on by / 0 Comment Настало літо, потім осінь, дерева у Бронкському парку пожовкли, і з крон цілими жмутами почало опадати листя, хоч погода стояла й тиха. … Вириваючи в себе цілими жмутами коси й роздираючи на собі нічну сорочку, вона бігла за трупом.
ЮЩУК Іван Пилипович – Троє на Місяці Posted on by / 0 Comment Та хоч би жмут зеленої травички, а то якийсь рудий попіл довкола, наче його позносили сюди з усієї Келеберди, та що там з Келеберди – з усієї області, з усієї України.
