Результати пошуку слова: Звірина

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Стіну злизував, як ясла перед ним були порожні… Звірина дивилася живими очима перед себе й молола пильно писком, а він аж погладив її під впливом якогось наглого56[56] теплого зворушення, яке ним заволоділо. … Витривалий, мов лісна звірина, був загартований проти всяких утяжливостей непогоди й мав ноги, мов олень.

Кобилянська Ольга – Людина

Posted on by / 0 Comment

Спосіб відживлюватися, боротьба о існування, спосіб розмножуватися — все те вона має таке саме, як звірина. … Замітив, між іншим, що людина — звірина привички і що суть люди, в котрих чутливість — джерело всякого безталання… Вона лиш десь-колись відповідала, і то віднехочу, байдужно.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

А звірина продовжувала чекати. … Кожна звірина намагається наслідувати звички господаря, таким чином, господареві особливо важко працювати, ми ж бо, присвятивши своє життя науковим проблемам, повністю забуваємо про себе.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

Тоді ж, знову ж таки, як виполошена з-під межі звірина, пробував намацати в коридорі якусь шпарину, закуток, щоб туди закотитися й завмерти, але намацував лише стіни й залізні двері. … Був собі такий Йов, він казав, що стежку туди не знає хижий птах, її око орлине не бачило, не ступала по ній молода звірина, не ходив по ній лев.