КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків Posted on by / 0 Comment Але часами, несподівано зовсім, коли він зводив очі на зелені царинки, де спочивало в копицях сіно, або на глибокий задуманий ліс, звідти злітав до нього давно забутий голос: Ізгадай мні, мій миленький, Два рази на днину, А я тебе ізгадаю Сім раз на годину… Тоді він кидав роботу і десь пропадав.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Старі сиві птахи, злякані згуком походу, важко злітали понад галяву, і їхній повільний крик наганяв тугу за вільним простором.
АДАМС Петер – Позичене обличчя Posted on by / 0 Comment – Справжня відьма за одну ніч до Місяця злітає й назад повернеться, – … Повна піску і камінців лопата злітала у повітря.
БЄЛЯЄВ Олександр – Людина-амфібія Posted on by / 0 Comment Папуги злітали на його плече. … Наляканий птах розпростує дужі крила і злітає, витягаючи з води Іхтіандра.
За сестрою – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment — Воно було б гарно та й по-молодецьки, ось так злітити на татарву та відбити добичу. … З-під ноги йому усунулась земля й зашелестіла, злітаючи з могили вниз по траві.
НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС 2019 Posted on by / 0 Comment У разі повторного вживання того самого прийменника у сполученнях означення (прикладки) і означуваного слова (у фольклорі та в стилізаціях під фольклор, а також у синтаксисі розмовної мови) коми між ними звичайно не ставимо: На бистрому на озері Геть плавала качка (народна пісня); За річкою за голубою Дві чайки у хмару зліта (А.
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика Posted on by / 0 Comment Зміїсто-гнучке тіло індіянина, виблискуючи у місячному сяйві, хутко злітає по стовбуру пальми на гасієнду. … Олесь, уже не маючи сил втриматися, злітає на другий поверх і з завмерлим серцем біжить у кінець коридора.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький Posted on by / 0 Comment Од берегів Самари йшли до Богдана дикуваті лугарі та степовики, злітались вольні сини вольного Ташлика, неначе вольні степові орли. … Загони йшли з усієї України до Пилявки проз самий польський табір, неначе степові орли злітались докупи. … Злітались гайворони, зачувши кривавий поживок.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment Церква горить самотньо, ніхто її не гасить, бо в навколишньому селі, либонь, жадної живої душі… Раптом з небес злітають бомби з несамовитим, сатанинським виттям, падають – і церковцю всю підносить в повітря… Вона злітає вгору, немов лялькова коробочка, розломлюеться вгорі й валиться назад.
Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів Posted on by / 0 Comment Але мій човник, підстрибуючи, мов на пружинах, зграбно, як пташка, злітав на гребінь і опадав униз.
