Результати пошуку слова: Зривати

Часом зриватиметься, ставатиме вередлива й занозиста – Галя перетерпить і це. Вона прокрутилася кілька разів по подвір’ї, а тоді почала зривати круглі кульбаб’ячі голови.

Кінь неначе зрозумів козачу мову, бо почав весело порскати і зривати вершки степових квітів.

Позвичайнішала дівчина — більше стала на людські діти подобати, менше чужі очі зривати, ну то й люди зробились до неї зичливіші… І вже Марію норовили перепинити на кладці чи коло криниці здалека заведеною мовою матері доростаючих синів, —

Під нею Присядь у холодку, бо пелюстки ці вітер Зриватиме й тоді, як станемо землею.

Щоб не зривати програму і, так би мовити, «коронного» номера артиста, йому дозволяють читати моє оповідання або без вживання мого прізвища, або вигадуючи якесь інше прізвище автора… Треба знайти артиста і докладно розпитати про деталі мого духовного життя на вкраїнських землях.

Ось чому не слід зривати її на букети.

Дим схопив дєвочку, яка все ще виском вищала на високій бемольній ноті, заломив їй руки за спину, а я під підбадьорливе «гоп-гоп-гоп!» почав зривати з неї одяг.

Навiть на Мiсяць причепили табличку: “Зривати з неба зiрки суворо заборонено!” Того ж дня оповiдали першу сатиричну притчу: “Один янгол запитав другого: “Де ти сьогоднi во славу спiвасш?” –

Він вилетів зі своєї землянки і заходився несамовито зривати афішки.

Він ухопив драбину, приставив до стріхи, вискочив на покрівлю й почав зривати кулики з Карпової хати.