Результати пошуку слова: Зуб
Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ
Тихий голос рибалки розтав у темряві, трохи поблукали, знайшли єричок, шаландьора хтось штурхнув під ребра, аж той зубами клацнув, бійці натискали на весла, минуло кілька хвилин, серед повної тиші й темряви шаланда м’яко пристала до землі. … знову сказав дебелий, широкоплечий крем’язень і осміхнувся сліпучо-білими зубами, —
МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне
– Беріть, дурні, якщо дарують, дарованому коневі в зуби не дивляться! … Ждуть-пождуть, а їх все-таки на жнива не кличуть, Коли це дивляться – торохтить шляхом з города через село якась машина, блищать на сонці її залізні зуб’я та снасті, червоніють викрашені бильця, колеса; сама низька, розкарякувата.
ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Збірка
Адже не побоялася вийти один на один проти озброєної до зубiв грузинської армiї. … Вони злосно стискали зуби i з ненавiстю шепотiли: “Терористи!” Але їх нiхто важе не слухав. … Крiпаки стиснули зуби – хоч на заслання, хоч до стiнки, але не зрадять вони робочого класу! … Усвідомивши це, Свєтлана зло стиснула зуби.
Кобилянська Ольга – Людина
Оклик виривався їй з уст, однак вона притисла руки ще сильніше до лиця, заціпила зуби, хотіла бути спокійною… О, боже, спокійною!.. … З-під тонких скорих кінських ніг вилітали іскорки, а вона, затявши зуби, почала звільна спускатись із горбка. … Він сміявся, показуючи з-під вуса ряд густих, білих зубів.