Микола Гоголь – Вій
Богослов помовчав, оглянув місцевість, далі знову взяв у зуби свою люльку, і всі рушили далі. … Вона клацнула зубами і розплющила мертві очі свої; та, не бачачи нічого, з шаленством — знати було по тому, як затремтіло їй лице, — … Лежачи з люлькою в зубах, дивився він на всіх ласкавими очима і все спльовував набік.