ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори Posted on by / 0 Comment Не знав-бо він, що то було: чи просто калюжа, чи крайчик підземної річки, що протікав через тунель, чи початок глибокого темного печерного озера. … “Отже, це калюжа або озеро, а не підземна річка”,-
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Коли переступав порога, поділ його мантії мокро плескався об чоботи, а з чобіт натікала калюжа. … Там, за вікном, з’явився місяць і освітив вулицю так, що заблискотіли мокрі дахи, в калюжах почали купатися відблиски, і скільки було калюж, стільки й місяців світило із землі.
Гнат Хоткевич – Довбуш Posted on by / 0 Comment Ніс кожен свої безвідрадні думи, чвиркаючи по калюжах або лаючись сірчисто, коли нога попадала в невидиму калабаню. … Коло Олекси набігла вже велика калюжа крові. … Довбуш лежав на боці, під ним велика калюжа крові.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Бачив перед собою лише свіжу кров тих, хто відповзав попереду: крові було стільки, що вона аж плющала по дні кювету, калюжами червоніла, не встигаючи втавати в землю. … А під трактором у пилюці ще свіжа калюжа крові і друга калюжа — мазуту.
Люко Дашвар – Мати все Posted on by / 0 Comment Старі за ним — по калюжах, по калюжах, блага парасолька вітру кланяється. … А Ліда не може встати, бо під нею, на директорському шкіряному дивані, мокра калюжа, і труси мокрі, а поряд він… тато, і як він зараз це побачить… —
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки Posted on by / 0 Comment Чисте сонце купалося у брудних калюжах i робило їх чистими. … То була не просто калюжа, як менi здалося. … Там завжди калюжа i болото навiть у найсухiшу погоду.
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії Posted on by / 0 Comment – вона підкурила сигарету, тримаючи її одними кінчиками пальців, і вже потім лиснула поглядом по трасі з брудними чорними калюжами. … Наче калюжа розтопленого кольорового скла серед сірих зимових вулиць. … Напарник літав над калюжами крові, і йому було нудно і противно.
ДЮРРЕНМАТТ Фрідріх – Суддя та його кат Posted on by / 0 Comment Біля їхніх ніг розпливалася велетенська чорна калюжа крові, що витікала з його горла, мов вулканічна лава. … Але пса вже не було на землі, мабуть, хтось прибрав його звідси, залишилася тільки калюжа крові, яка виблискувала чорно у світлі вікон.
ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції Posted on by / 0 Comment Один з німецьких вояків швидко, розбризгуючи в калюжах воду, подався назад до своїх окопів, а делегація залишилась над рівчаком. … На широкому шляху, що виблискує де-не-де калюжами, то виринають, то зникають, як примари під проривчастими проблисками місяця з поза хмари – люди, коні і гармати.
