Результати пошуку слова: Кирило

у Києві над Дніпром живе кожум’яка, на ймення Кирило. От вона й написала до батька: «Є, тату, в Києві чоловік, на ймення Кирило Кожум’яка. –  Чи є такий чоловік, що зветься Кирило Кожум’яка? Пішов Кирило до князя.  Що ж ти, Кирило? А Кирило його здоровенною булавою як торохне, то так і вжене в землю!

Коло столу сидів старий Харитон Кирилович Навроцький. Чи правду я кажу, Харитоне Кириловичу? Чи правду я кажу, Харитоне Кириловичу? Харитон Кирилович поклав свою повну долоню на стіл і почав молотить одним пальцем по столі: то був знак, що він щось думає та гадає. – Чи правду я кажу, Харитоне Кириловичу?

Так що мені хотів передати Кирило Євгенович?  Кирило Євгенович звелів вам передати, що ситуація у вас ще гірша, ніж тоді, коли ви лежали фізіономією в калюжі на дні канави, під автоматним вогнем. Що ще хотів передати Кирило Євгенович? Можна одне запитаннячко – по старій дружбі між мною і Кирилом Євгеновичем?

Кирило кинувся до дверей. заскиглив Кирило.  Я Кирило, що його називають Ямчич, живу на Подолі, недалеко від воріт, – – Живу я з Кирилом по сусідству. – сказали Михайло й Кирило. мовив слізно Кирило. сказали Данило й Кирило. відказав Кирило Ямчич. додав Кирило. Тоді Кирило Ямчич відчинив другі двері, пильно озирнувши перед тим замок.

Один з них, Кирило Григорович, вісімнадцятирічним парубком дістав посаду президента Російської Академії наук, а щоб здобути освіту, гідну такого високого чину, багато років навчався в університетах Гетінгена, Кенігсберга, Страсбурга, Берліна. Настоятель Троїцько-Сергіївської лаври Кирило з нетерпінням чекав на вченого земляка.

– Та хiба ж то дорога, Власе Кириловичу? так само спокiйно визнав Влас Кирилович, уважно глянувши на мене. вiдповiв Влас Кирилович. Скрушно похитавши головою, Влас Кирилович вирiшив, що висловив усе, що повинен був висловити, i пiшов далi своєю дорогою. От i виходить, що по сутi Влас Кирилович правий.

Філософами і книжниками літописи називають не тільки безумовно освічених людей, як обидва Київські митрополити-русини – вже згаданий Іларіон, муж благий і книжний, та Климент Смолятич, чи як Кирило, єпископ Туровський, або ж як агіографи і літописці, ченці Києво-Печерського монастиря Нестор та Никон, але й декого з князів.

ДАР ОРІОНА Начальник експедиції Іван Кирилович поглядом наказав Олегові мовчати, однак той не стримався: – озвався Іван Кирилович. порадив Іван Кирилович.  попросив Іван Кирилович.  Але Іван Кирилович потягнувся до чайника, який тримав у руці лама. – всміхнувся Іван Кирилович, поглядом шукаючи цукерницю.

Одначе ті гармаші, що лишилися живі, повели далі обстріл з двох уцілілих гармат, дострілюючи решту набоїв… Кирило Діброва показував дива, де в нього та й сила бралася – він сам працював за кількох. З Петрової батареї загинули всі, вцілів лише він та Кирило Діброва.

Перетнувши верхнє плато на самісінькому його вершечку, вона впиралася в обнесений високою кам’яною стіною міський центр – Брухейон – колишню резиденцію Птоломеїв, в якій нині перебував разом із своїм почтом єпископ александрійський Кирило. Або ж такому вірному і безпомильному ревнителю справжньої віри, як єпископ Кирило.