МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне
А кому не звісно, що губернатор аби з ким не поцілується! … Кому добро, віками нажите, перейде? … Кому ж більше те пристало, як не хрещеній матері? … – Треба Марину чим-небудь обдарувати. … Не раз йому западала думка: втекти куди-небудь, забігти без вісті, світ за очі. … Пани й тому раді: краще що-небудь, ніж нічого.