Результати пошуку слова: Коріння

30 А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору. 16 Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його, 17 на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло: 18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!…

Народів із таким глибоким корінням на Землі небагато. Узгодження зазначених археологічних культур зі слов’янськими племенами, мовами та етнологією ще потребує великої роботи, яку усладнює спільне індоєвропейське коріння та союзи слов’ян із пеласгами, етрусками, кельтами та ін.

Лунко стукотіли кінські копита об коріння дерев, що перепліталося через стежку. Але, у всякому разі, він виразно відчував, що місцевість ця була дуже нерівна: то йому здавалося, що вони підіймаються на кручу, то відчував, що спускаються схилом; ноги його весь час спотикалися об коріння дерев, попадали у вибоїни і ями.

Ввечері, трохи відпочивши, Франтішек Долежал усівся разом зі своїми товаришами в колі господаревої родини й почав оповідати, що шукає квіти, які ростуть на кронах високих дерев, у болотах на старих, трухлявих пнях або на скелях, де коріння цих рослин вільно висить у повітрі.

Чижевський у своїй книзі раз по раз підкреслює українське коріння його філософії та поезії. коріння, — Коли в ньому заховане дерево з корінням, вітами, листям та плодами, то ти можеш найти там також безчисленні міліони садів, і — я насмілююсь це сказати — безчислені світи» (308).

Вона повстає з міри, а коріння її – у великому Єдиному. Усетаки мені легше уявити Магістра, в душі якого давно вже відбулася зміна, давно пустила коріння хвороба і який, хоч і досі вважає себе за доброго касталійця, насправді вже хтознавідколи перестав ним бути. І кожне слово з крони до коріння Було – як сіре, знічене створіння.

І підвів кравчика до вивернутого з корінням величезного дуба та й каже: – Обидва вони так розлютилися, що виривали дерева з корінням і так лупцювати один одного, що нарешті обидва попадали мертві на землю. [61] Дурний зрубав дерево, а коли воно впало, бачить: сидить між корінням гуска, і все пір’я на ній з чистого золота.

Правим берегом іти було б важче, бо схили його час від часу ставали урвистими, а дерева, схилені до води, втримувало лише міцне коріння. Тож колоністи запаслися і цим корінням. Мабуть, там було вирвано з корінням безліч дерев, і Пенкроф утішав себе лише тим, що після цього їх не треба буде рубати.

Зустріне десь там її інший ландшафт — відкритий приморський степ, рівний, як футбольне поле, з низькою ламаною смугою суходолу, в якій ще з моря помітиш рудий шар глини, а по ній зверху виразну, нескінченну тасьму чорнозему, що його разом з травою, з корінням пирію рік у рік відвалюють, безповоротно розкришують осінні шторми.

Каміння покотилося з підірваних сосновим корінням східців, а Котта прочитав: “Нікому не зостається його подоба”. Нігті на ногах у нього раптом відпадали, а самі його криві ноги пускали коріння, яке швидко росло, міцніло, ставало цупкішим і починало все глибше й глибше зв’язувати його з тим місцем, де він стояв.