Результати пошуку слова: Коси

ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій

Posted on by / 0 Comment

Сооллі вийшла і знову з’явилась у накрохмаленому фартушку, з тонкою косинкою на біло-рожевій шиї і граціозно поставила перед ними вазу з цукерками. … Дівчата, схожі на неї, змивали голови дощовою водою, коси заплітали. … Бігти б їй, щоб коси од вітру гойдались. … Злізло Сонце з оленя, розплело свої коси і зайшло у воду.

Іван Драч – Крила

Posted on by / 0 Comment

Вона — заплетена німфа в зів'ялі коси подруг, Обмацана мільйонами ласих очей, Прагне збутися своєї золотавої цноти! … КОСАР І ВДОВА Косар іде — свічки косить. … Каже: «Досить уже, досить!» І косить свічки. … БАЛАДА ПРО КОБЗАРЯ ХВЕДОРА ХОЛОДНОГО Ладів аж цілих штири він вживав: Бандурний, скрипошний, жалобний, косий.

Записки українського самашедшого – Костенко Ліна

Posted on by / 0 Comment

Потім у неї сів голос, вона тяжко захворіла, від неї залишилися тільки коси, потім уже й кіс не залишилось, сама лиш горстка кісток. … В російській Думі депутатку тягали за коси, зі священика зірвали хрест. … Ходила, каже, з косою і косила село. … Косить людей в Китаї, Гонконгу, Сінгапурі.

ФРЕМОВ Іван – Година Бика

Posted on by / 0 Comment

Її чорні коси маяли на вітрі, а одна рука була піднята вгору – чи то сигнал, чи то жест прощання. … У широкому, щільно стиснутому роті, в глибоких зморшках, що збігали від плескатого носа до підборіддя, у витріщених під важкими косими надбрів’ями очах проглядався неприборканий потяг убивати, мучити, топтати й принижувати.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол

Posted on by / 0 Comment

Сонце зайшло, на річці швидко стемніло, з чорної води то там, то там винурювали білі коси і запліталися перед очима в хлопця, неначе виткі руки казкових русалок, під днищами дубів зловісно терлися тверді хребтища перекатів, білі русалки щодалі більше зштовхували незграбне дводубів’я на мілини – довелося причалити.

Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку

Posted on by / 0 Comment

на тупий і виснажливий труд чекання на свою, десь, либонь, заснулу, долю: з дня на день, із року в рік — і так до сивої коси, з тою лиш різницею, що досі цей труд не виглядав марним, а відтак не виглядав і трудом, тоді як з Оленчиним майбутнім заміжжям усе мало обернутися проти неї, —

Розкосина

Posted on by / 0 Comment

розко́сина1 – іменник жіночого роду (косий розріз очей) відмінок однина множина називний розко́сина розко́сини родовий розко́сини розко́син давальний розко́сині розко́синам знахідний розко́сину розко́сини орудний розко́синою розко́синами місцевий на/у розко́сині на/у розко́синах кличний розко́сино* розко́сини*