Skip to content Варко, що тобi таке, що з тобов сталося, на милiсть божу, стiй, обiзвися!" Стала на хвилю, озирнулась, i ту ажень побачив я, що цiла єї голова була чорна, мов вуголь, замазана кип'ячкою, а довгi єї коси були обтятi. …
Ходiть, берiть, що хто має, в руки – сокири, цiпи, коси, – Не обхудна, а струнка, гінка, з незвичайною зачіскоюїжачком, що зворушливою косицею стікала на довгу шию, вбрана у білу льняну льолю з ручним білим грубим мереживом, у шкіряні, давньогрецькі якісь, сандалії, із розмаїтим шаликом на оголених плечах, Зірка виглядала в прокуратурському інтер’єрі чужинкою. Так вона як помолодіє, то й надіне білу сорочку і коси розпустить, як дівка, та й піде доїти по селу коров, овечат, кіз, кобил, собак, кішок, а по болотам жаб, ящериць, гадюк… Уже пак така не здоїть, кого задума! …
Сонечко заходить, розходьтесь вечеряти, а завтра чим світ з косами косити мені. 