Улас Самчук – Волинь
Крижi зiрвав – пролежав з пiвроку. … У грудях, нiби рiка замерзла, ломить свою поверхню i спинає одну на другу гострокантi крижини. … Помiст помiтно хитається й окремi хиткi крижини ледь втримують палаючого хлопця. … Кiлька непорушних, мов велетенськi пурпуровi крижини, хмарин вперто стояло на заходi й сонце ледве виривалось з них.