Кумач Posted on by / 0 Comment Кума́ч – прізвище 2 відмінок чол. … множина називний Кума́ч Кумачі́ родовий Кумача́ Кумачі́в давальний Кумаче́ві, Кумачу́ Кумача́м знахідний Кумача́ Кумачі́в орудний Кумаче́м Кумача́ми місцевий при Кумаче́ві, Кумачі́, Кумачу́ при Кумача́х кличний Кума́чу, Кума́ч Кумачі́ *
Кумась Posted on by / 0 Comment кума́сь – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний кума́сь кумасі́ родовий кумася́ кумасі́в давальний кумасе́ві, кумасю́ кумася́м знахідний кумася́ кумасі́в орудний кумасе́м кумася́ми місцевий на/у кумасе́ві, кумасю́, кумасі́ на/у кумася́х кличний кума́сю кумасі́
Кумир Posted on by / 0 Comment куми́р1 – іменник чоловічого роду (статуя) відмінок однина множина називний куми́р куми́ри родовий куми́ра куми́рів давальний куми́ру, куми́рові куми́рам знахідний куми́р куми́ри орудний куми́ром куми́рами місцевий на/у куми́рі на/у куми́рах кличний куми́ре* куми́ри*
Кумик Posted on by / 0 Comment куми́к – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний куми́к куми́ки родовий куми́ка куми́ків давальний куми́кові, куми́ку куми́кам знахідний куми́ка куми́ків орудний куми́ком куми́ками місцевий на/у куми́кові, куми́ку на/у куми́ках кличний куми́ку куми́ки
Кумувати Posted on by / 0 Comment кумува́в кумува́ли жін. … кумува́ла сер. … кумува́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник кумува́вши
Кумася Posted on by / 0 Comment кума́ся – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний кума́ся кума́сі родовий кума́сі кума́сь давальний кума́сі кума́сям знахідний кума́сю кума́сь орудний кума́сею кума́сями місцевий на/у кума́сі на/у кума́сях кличний кума́сю кума́сі [розм.]
