Кумедніший Posted on by / 0 Comment куме́дніший – прикметник, вищий ступінь відмінок однина множина чол.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Се були такі собі кумедники, що, по панських дворах ходячи, усяким кривлянням та штучним приставлянням глядачів звеселяли. … Сюю притичину розславили кумасі по всьому місту, і з того часу пішла межи людьми приповідка, що немає милішої Богові служби, як заганяти диявола в пекло.
Кумця Posted on by / 0 Comment ку́мця – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний ку́мця ку́мці родовий ку́мці кумць давальний ку́мці ку́мцям знахідний ку́мцю кумць орудний ку́мцею ку́мцями місцевий на/у ку́мці на/у ку́мцях кличний ку́мцю ку́мці
Кума Posted on by / 0 Comment Кума́ – … іменник жіночого роду (річка в Україні) відмінок однина множина називний Кума́ родовий Куми́ давальний Кумі́ знахідний Куму́ орудний Кумо́ю місцевий на/у Кумі́ кличний Кумо́*
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник) Posted on by / 0 Comment В коридорах висіли гірлянди, на вікнах наклеєні лапаті, з долоню завбільшки сніжинки, на стінах – кумедні карнавальні маски. … За четвертою партою у лівому ряду сидять головатий хлопчик із насупленими бровами і кирпатенька дівчинка з короткими кісками, що кумедно стирчать одна вгору, друга вбік.
Кумекати Posted on by / 0 Comment куме́кав куме́кали жін. … куме́кала сер. … куме́кало Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник куме́кавши
Куман Posted on by / 0 Comment …кума́нів давальний кума́нові, кума́ну кума́нам знахідний кума́на кума́нів орудний кума́ном кума́нами місцевий на/у кума́нові, кума́ні на/у кума́нах кличний кума́не кума́ни [іст.]
Куманин Posted on by / 0 Comment кума́нин – іменник чоловічого роду, істота (половець) відмінок однина множина називний кума́нин кума́ни родовий кума́нина кума́н давальний кума́нинові, кума́нину кума́нам знахідний кума́нина кума́н орудний кума́нином кума́нами місцевий на/у кума́нинові, кума́нині на/у кума́нах кличний кума́нине кума́ни [іст.]
Кумпан Posted on by / 0 Comment кумпа́н – іменник чоловічого роду, істота (компаньйон) відмінок однина множина називний кумпа́н кумпа́ни родовий кумпа́на кумпа́нів давальний кумпа́нові, кумпа́ну кумпа́нам знахідний кумпа́на кумпа́нів орудний кумпа́ном кумпа́нами місцевий на/у кумпа́нові, кумпа́ні на/у кумпа́нах кличний кумпа́не кумпа́ни [діал.]
