Викінчений Posted on by / 0 Comment ви́кінчений1 – дієприкметник (від: ви"кінчити) відмінок однина множина чол.
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів Posted on by / 0 Comment Треба кінчити… Цей хлопчисько… Треба кінчити… Люто стукнувши кулаком по круглому столу, він упав на стілець біля нього й застиг, нерухомо схиливши голову.
ПРУС Болеслав – Фараон Posted on by / 0 Comment Бо, як у війську нашому, так і в народі, зараз дуже багато чужоземців: чорні – ефіопи, жовті – сірійці і фінікійці, білі – греки й лівійці… Пентуерові не дали кінчити. … – Чим може вона кінчитися для мене?..
ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Збірка Posted on by / 0 Comment Окрім запобігання ЗПСШ та небажаній вагітності, презерватив допомагає чоловікові кінчити пізніше і дати більше задоволення жінці… та й собі самому.
ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Оповідання Posted on by / 0 Comment Побачивши це, Іванко теж поспішив кінчити.
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment Довго радилися пан-отець Нил із Якимом, чи вчити Марка писати, чи так і кінчити псалтирем.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Всі кинулися на вал земляний, гвинтівки приготували, щоб кінчити цю муку безневинному коневі.
ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут Posted on by / 0 Comment Але Тугар Вовк, а особливо Мирослава й Максим, налягали конче, аби кінчити розпочате діло.
