Результати пошуку слова: Ласт

–  Я ластівку ледве не зловив, – … – Гарна така була ластівка! … – Я ледве ту ластівку не зловив! … Гарна була ластівка. …  Я ж тобі кажу: ластівку ловив. … –  Ну, і де ж та ластівка? … –  Добрий вечір, ластівочко. … –  Куди ж мені вас, ластівочко, вести; – … –  Така ти недосвідчена, ластівочко, –

Тоді їй захотілося постояти на одній нозі, зробити кілька вправ, наприклад, ластівку. … Вона сто років не робила ластівку. … – роблю ластівку! … – Що ти маєш на увазі, ластівко? … пояснила пані Рома, яку порівняння з ластівкою зовсім не переконувало, а швидше непокоїло. … Нащо тобі такі чорні нігті, ластівко?

І не лише тоді, коли зацвіте, запалає навесні скіфськими тюльпанами, замигтить ластівками та озветься жайворонком із піднебесся, любить його і ось таким, по-жнив'яному звированим, закіптюженим, у хмарах трудової пилюки. … Дроздики, журавлики, ластівка-білогрудка, баклан-чорноморець, тропічні папуги в яскравім оперенні…

Далi я подумав, дивлячись на ластiвок: "От коли б повипадали з кубла ластовенята! … Я зараз же нагодував би їх мухами й хлiбом, аби тiльки ластiвка бачила, на якi дiла я здатний, i розказала Сусу Христу".   … Але ластовенята не падали. … – думав я, залишивши ластiвок.- Пiду на вулицю шанувати великих людей.

Лише ластівки змигують, прошивають подвір'я сюди й туди, десь у них гнізда під навісом і під хатою теж, хоча хата — це, власне, цілий будинок, удвічі, мабуть, більший за ту оселю, що колись стояла на цьому місці й привітно впускала нас, засніжених, коли ми з звіздою приходили вдосвіта сюди щедрувати…

Спіймали також велику кількість спар, завдовжки з півдециметр, але дуже смачних, і літаючих риб, справжніх підводних ластівок, які темними ночами раз у раз борознять повітря і воду фосфоресціюючими фігурками. … Зграйка морських ластівок сіла на палубу корабля.

Він узяв свої ласти для плавання і кинув їх в один бік басейну, а маску – в інший. … За мить Дельфінятко визирнуло з води – в роті у нього був ласт. … Обабіч нього стояли двоє дітей – рум'яний хлопчик і дівчинка, на обличчі якої, рясно всіяному ластовинням, щохвилини з'являлася солодка-Солодка усмішка.

Стареча шия в буйних плямах ластовий ня двома вим’ями звисає під підборіддям, сірі заглиблені невеличкі очі задумливо мружаться в далечінь минулого великі, як дерев’яні сільські вила, руки, теж у ластовинні й кущиках рудого волосся, важко лежать на костистих колінах.

Всі семеро були рудоволосі, а мама — чорнушка кароока, всі так стужилися за запахом жіночого любовного поту — оті семеро моїх татусів з баварським ластовинням на виду, а мама — чорнушка кароока: обніми мене, рідний, вицілуй з мене пам'ять мою. … (Нім.) САМОТНЯ ЛАСТІВКА Самотня ластівка на дроті — Одним одна, самотина.

На те вiн такий тоненький, та тендiтний, i обличчя в ластовиннi, i волосся м’яке та ясне, мов у ляльки, i довгi та прозорi пальцi, що, їй-Богу, можуть поломитися як скло. … Рiвний, гарний, дещо покрапаний ластовиннячком носик. … Навiть ластовиннячко не шкодило йому. … На чолi, на носi i карку ластовиннячко.