МИРНИЙ Панас – Повiя
Посеред улицi хтось кричав, лаявся… хтось десь реготався… I смiх, i лихо!.. … Вiн справдi був добрий, не то що нiколи не зобижав її, а, було, i матiр придерже, коли та розходиться лаяти… I з людьми вiн такий – швидше своїм поступиться, нiж у другого посяде. … Лаявся Пилип iз зборщиками, лаялася й Прiська.