Володимир ІШКІЛІВ – Імператор повені Posted on by / 0 Comment Тож Силам було не до ледащого прочанина, й тиша спочила серед грабів і дубів Хирлицького лісу. … Він раптом побачив, що Нікта безтурботно грається гребінцем і злісно засичав на доньку: "Я ж тобі сказав, вертепне ледащо: швиденько розбирайся й роздрочи того виродка". &
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment – «Десь Чіпка у нас буде дуже велике ледащо! … Так же й ледащо Улянин син, а Чіпчин батько… Ні роботи з його, ні послуги ніякої, – … – Хай би що добре, а то таке ледащо!
ВОВЧОК Марко – Iнститутка Posted on by / 0 Comment – Що ти накоїла, ледащо! … Ледащо ти! … та ще панi гримає: "Нiчого не робиш, ледащо!
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment Таке ледащо! … Ти розм'якинивсь, як велике ледащо. … ледащо, мурмило, тюхтій, «лайдак»!
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки Posted on by / 0 Comment – Чи ти й досі спиш, ледащо? … – Коли не хочеться: я таке ледащо. … Онисія Степанівна – це людина статковита,– не таке ледащо, як я; вона нагодує вас такою гусятиною та поросятиною, якої ви зроду не їли й в Петербурзі; доберімось лишень до її наливок та варенухи!
СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять Posted on by / 0 Comment Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дiдусевi, пасу нашу вреднючу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по веснянiй водi i зiллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городi i не вважаю себе ледащом.
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки Posted on by / 0 Comment – Проспав, ледащо? … Мiй дiд завжди називав мене «цiлосвiтнє ледащо». … Але якби вiн знав, як менi, «цiлосвiтньому ледащовi», хотiлося зараз працювати!
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment — Безталанна!… А може, Лукіє, твій чоловік був пяниця, ледащо? … — Ледащо, —
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Чарiвнi окуляри Posted on by / 0 Comment – А це чаклунка Нечупара-Ледащо. … А в хаті хропе її брат Невіглас-Ледащо.
Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ Posted on by / 0 Comment Сини повиростали й розійшлися, Андрій вдався у дядька Сидора, таке ж ледащо й не знати що, а Панас привозив матері контрабандні хустки й серги, шовк і коньяк, Половчиха складала все до скрині та боялася за Панаса.
