Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
ледве не задихався, вириваючи зсередини клекотливі слова. … ледве не вискочив у шаленій люті зі своєї схованки Варчук. … ледве помітно усміхнувся. … Так попа ледве родимець не вхопив. … Любив Дмитро у зимовий вечір, заклавши на ніч худобі, сісти на лаві, підперти руками голову і читати про себе, ледве помітно ворушачи губами.