Григір ТЮТЮННИК – Вир
Вже видно луги, потовченим люстром блищить Ташань, на луках бродять чиїсь коні, по травах стеляться дими, на зеленому роздоллі брудними плямами — шатра. … Весняні води ще не зійшли, вони затопили луги, луки, все Приташання аж до данелевських горбів. … Втікач полем, полем, а тоді звернув на ташанські луги.