Результати пошуку слова: Лук*ян

Лук‟яненка, С. особисто призначив ніжинським полковником бужинського сотника Чигиринського полку Лук‟яна Сухиню [4, с. Зарубою, варто виокремити відомих військово-політичних діячів Романа Катіржного, Григорія Кобилецького, Василя Золотаренка, Романа Ракушку-Романовського та Лук‟яна Журахівського [7, с.

Після к у слові Лук’я́н і похідних від нього: Лук’я́ненко, Лук’яню́к, Лук’яне́ць. Літери слов’янських алфавітів е, ě та сполуку іе передаємо через е: Бéздна, Ворóнеж, Зáгреб, Зеленодóльськ, Новé Мéсто, Опóле, Ветлýга, Лéна, Пéнза, Щéцин. 3 Лук’яне́ць § 7, п. 12 Лук’яню́к § 7, п.

Нарешті стрепенулася і вперше за весь час глянула на Ібрагіма лукаво, справді по-жіночому. Радився з візирами, ходив до мечеті, час від часу вправлявся у стрілянні з лука, майже щодня бував у султанських стайнях, бо ту звичку мав ще замолоду. Сулейман запрагнув після стріляння з лука учтувати на Ок-Мейдані.

Незрівнянної краси собор святого Стефана ми перетворимо на мечеть, і вона стане опорою ісламу в країнах Золотою Яблука. Біля нього зібралося тисячі дві спагіїв, стріляли з яничарок, з пістолів, із луків. Дудлиш, мов у жлукто, а потім цілими днями п’яним квачем лежиш на тахті…

Мармурові янголи натягували луки і безтурботно сміялися над смертю. Дурниці, повторював він це слово, я просто попався на дрібній крадіжці; але вона лише хитро пересмикнула плечиком, перевернулася на живіт, глянула лукаво і сказала, що нічого особливого, і добавила, нехай краще не бреше, ось що.

На жовтуватому, трохи прив’ялому обличчі виділяються невеликі яблука рум’яних щік. Здається, уся небесна блакитна баня настояна терпким саблуком, червонобокою каролькою, білим розкішним наливом, темночервоною циганкою. лукаво глянула на Дмитра. Чули ж, що померла дитинка Лукіяна Зарембовського.

Хімічна сполука, рі¬ дина; один із продуктів переробки кам’яновугільної смоли. Група органічних сполук, солі та ефіри олійної кисло¬ ти, які використовують як духмяні речовини з фруктовим та квітковим запахом.

Тепер, навіть якби астронавігатор вдруге заблукав у провулках старого району столиці, його привів би до місця гострий слух землянина. Земляни зрозуміли: розлука не буде безутішною для його друга, а загибель в ім’я гігантської мети ніколи не лякала жителів Землі.

Надпоручник Лукаш поглянув на годинник і перервав Швейкове базікання: – Надпоручник Лукаш глянув на Швейка і вийшов з купе. Коли поїзд рушив, надпоручник Лукаш виглянув у вікно й побачив на пероні Швейка. – Пан обер-лейтенант Лукаш з дев’яносто першого полку забрав їх з собою, а я залишився тут, на вокзалі. Лукаш поглянув на нього.

Лукія глянула на нього, але не промовила ні слова. зачнемо знову… Лукія глянула йому межи очі. Лукія глянула на червінець — й не сказала слова. Лукія сумно глянула на нього. Лукія ще раз глянула, відвернулася й хотіла була до хати йти. Другого дня Лукія пішла в село з паляницями і з сувоєм полотна.