Результати пошуку слова: Луки
Микола Гоголь – Вій
Дорога тяглася поміж розкиданих пасмами дубів та ліщини, що вкривали луки. … Ліси, луки, небо, долини — все, здавалося, немов спало з розплющеними очима. … Неоглядні луки розгорталися в далеку просторінь; ясна їхня зелень дедалі темнішала, і видно було, як синіли в далечині села, хоч було до них не менше двадцяти верстов.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки
Вона повела очима на широкі поля та луки за Россю, де мріли в Вільшаниці верби та груші, й почувала, що її серце заворушилось од радощів. … Олеся зітхнула, глянула на луки,– луки лисніли зеленим килимом проти сонця. … Олеся почувала, що її серце налилось щастям вщерть, що любов залила всю її душу, як весняна вода заливає луги та луки.