Skip to content
Ти, мабуть, тої гадки, що все це страшенні дурниці? …
Зрештою воно, мабуть, було не так нерозважливо, як просто неминуче. …
Я розумію, це, мабуть, марнославство в мені говорить, еге ж? …
Мабуть, щось ніби брат? …
— Мабуть, він тобі набридне раніше, ніж ти йому. …
Чи ні — краще, мабуть, не думати про це…
Ганна Миколаївна, мабуть, з гірким подивом сприйме своє повернення в незатишну обстановку, яку вона щойно залишила. …
Воно, мабуть, було й раніше відчинене. …
Мабуть, надто мало чорнильної рідини лишилося уже в неї в кишені, і хмарка через це вийшла прозорою. …
Це, мабуть, найстрашніша риба, найхоробрі-ший хижак антільських вод.
Там, мабуть, всякої всячини. …
А мабуть, таки прийдеться це зробити. …
Нiхто її не помiчає, не помiчав її, мабуть, i вiн сам, але радiсть та велика. …
Думка про неї вже не виходить з Матвiєвої голови, хоча цiна її, мабуть, куслива… О, куслива. …
Мабуть.- Обидва коротко засмiялись. …
Їсти вже, мабуть, хочеш?..
Але йому, мабуть, і на думку не спало, що такі мандри автомобілем можуть зле скінчитися. …
Тут, мабуть, турки рук доклали. …
Ось, наприклад, ви, мабуть, пам’ятаєте того пана Луккені, що проштрикнув терпугом нашу небіжчицю Єлизавету. …
Побачив цього панка і, певно, подумав: "Це, мабуть, порядна людина, якщо вітає мене".
А тепер от найкраще б заспівати тихенько батькову улюблену, оту, що з нею старий Чумак, мабуть, і на світ народився: «Ой у лісі, в лісі стоять два дубочки, Там сиділи аж два голубочки…» Та тут, власне, раптом усе й скінчилось. …
Ага, мабуть, їх десь перевели, звільняючи камеру для нього, «засекречуючи» його.
Як я отеє придивлюся пильно до наших сьогоднішніх учинків, та й до вчорашніх і позапозавчорашніх, та як згадаю, як і про що ми говорили, то бачу вже, і ви, мабуть, те помітили, що всі ми потерпаємо за себе. …
Той доповів: «Ні, пане-добродію, не пішов; сидить і їсть хліб, мабуть, із собою приніс». –
