Результати пошуку слова: Мимохіть

Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість.

Posted on by / 0 Comment

А підійдіть ви до тієї картини ближче, вдивіться уважніше, й ви побачите на її ясному, рожевому тлі такі плями, що мимохіть одвернетесь і на журливі мелодійні пісні отих вродливих жниць гірко всміхнетесь та затулите собі вуха. … Лукія, наче мимохіть, підійшла до воріт, але не відчинила їх.

ПАШЕК Мирко – Ловці перлів

Posted on by / 0 Comment

Серіндж дістав їх і, йдучи берегом, мимохіть обмацав пальцями м’ясо всередині мушлі, яке вже розкладалося. … Він одразу ж зійшов на берег і подався до Саїдової резиденції, виявляючи мимохіть, хоч і не значні, та все ж помітні ознаки хвилювання: щохвилини знімав свої сині окуляри й неуважно протирав їх носовою хусточкою.

УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС НАВЧАЛЬНИЙ ПОСIБНИК 2013

Posted on by / 0 Comment

Якщо узагальнювальне слово вживається двічі для його смислового підсилення (перед однорідними членами та після них), то після першого узагальнювального слова ставиться двокрапка, а перед другим – тире: Усе: і повітря, й покручені лози, і зів’яла трава – все це мимохіть нагадує їй щасливі хвилини її життя.

КЕЙДІН Мартін – Майже опівночі

Posted on by / 0 Comment

Вінсент усе ще тримав телефонну трубку, коли мимохіть виглянув у вікно. … Вінсент відчув, як і в ньому зріє шалений гнів, і він мимохіть спрямував цей гнів на ту єдину людину, яка могла б допомогти їм відшукати три; бомби, що причаїлися невідомо де.

ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко

Posted on by / 0 Comment

І дяк Григорій Комарницький, почувши те шипіння, мимохіть здригнувся й печально подумав, що й сюди він, Змій, заповз. … Ці думки мимохіть звернули її увагу до пономаревого подвір’я; ще не тямлячи до кінця, що там віднайде і чому це туди подивилася, Гапка вже йшла, підбігаючи й трохи підскакуючи, саме туди.

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

Дивився він, здавалося, цілу вічність, аж поки, скоряючись могутньому притяганню, майже мимохіть, тихо покинув затінок дверей і підступив до краю тих золотих розсипищ. … Зачарований, Більбо мимохіть простяг до каменя руку.