Результати пошуку слова: Надути

Дутик

Posted on by / 0 Comment

ду́тик 1 – іменник чоловічого роду (надутий предмет) відмінок однина множина називний ду́тик ду́тики родовий ду́тика ду́тиків давальний ду́тику, ду́тикові ду́тикам знахідний ду́тик ду́тики орудний ду́тиком ду́тиками місцевий на/у ду́тику на/у ду́тиках кличний ду́тику* ду́тики* [розм.]

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Дивиться довго i вперто, i мовчить, i мовчить, i надутий такий. … А там же було простору стiльки, i такий спокiй, i така краса… Володько був надутий, якась незвичайна пиха розпирала його, здавалося, що вiн тут найбiльший пан. … Зiйшов велетенський, надутий мiсяць i зупинився над вiльхами двiрського ставу.

Григорій Сковорода – Наркіс

Posted on by / 0 Comment

Коли ж зміст твоєї руки присудиш плотській тіні, [а не Божій невидимості], тоді будеш старим міхом, надутим безоднею непросвічених думок доти, доки не зможеш сказати: “Бо Бог, що звелів був світу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв…”23 А це вчиниться при створенні нового неба й землі.