Результати пошуку слова: Нехай

Коли бог хоче їй відповісти на її питання, нехай перенесе вазочку з ванни в її кімнату. Коли граф її батько, нехай бог поставить вазочку на стіл перед і анапою Коли не батько, хай поставить на маленький столик у кутку. Нехай прийде мама або покоївка, побачить вазочку й перенесе.

— Нехай іде, нехай іде! Нехай, що вона й гарна, нехай, що найліпше вміє ворожити — хоча така молода — хоча й дочка славного між циганами Андронаті — йому вона вже не жінка. Кинув червоними золотими межи свої люди, нехай зроблять з нею, що схотять. Як так вже судилося, так нехай і буде.

Тому я хочу піти до Буня Черновецького, знаєте його, і нехай він робить, нехай що робить. Як ти смієшся зі сліз маминих, то нехай собаки плачуть за тобою, а коли тобі слова мами й тата байдужі, то нехай тобі вороги твої радять. Як отуманив мене, то нехай його бог за те скарає, бо гірко працював я на ті гроші.

Нехай борються ті, в кого є й сила, і надія, і віра, а я — мрець, умерла моя душа, і не людині воскресити її! — Нехай збудеться по глаголу твоєму! Нехай буде його свята воля! — Нехай благословить за сеє господь твою милость. Нехай план спише мій Гонта. — Що ж, нехай убивають!

Напишімо прощення до владики, даймо йому підводу та грошей на дорогу, та й нехай з богом рушає до Києва. Нехай Харитін буде в нас за священика!» Титар пішов в покої й оповістив священикам і самому Харитонові, що парафіяни обібрали його на парафію. – гукнула громада як один чоловік,– нехай він буде в нас за священика!

– Крив бiг нас, нехай i дiток наших боронить! Нехай вiн трохи обсвiдчиться в нас, – Нехай чує батько, нехай чує мати, нехай усi – я до його вийду! та нехай хоч на їх хату подивлюся, коли вiн i виходить iз ворiт, i йде… Я хочу далi – не можу… Дiждалась, що вiн близько до мене зблизився… Зблизився: "Чи правда сьому?" –

Нехай гуляе, — Матеріалу до кращої освіти на власну руку зобов’яжусь я достарчати їй, як по більшій часті і дотепер вже це роблю й далі, мій брат так само, а з «самостійності» нехай зрезигнує[11]. Нехай що він тепер такий; нехай що вія іноді і мрійний, мов поет; а колись він зовсім зміниться.

– Слухайте ж мене, дружино, мужі, людіє, і нехай це чує вся Русь… нехай прощен буде наш князь, – Нехай думає, що я вмерла, так йому буде легше, краще, немає Малуші… нехай живуть божественні імператори Василь і Костянтин!.. "Нехай живуть імператори Василь і Костянтин!" –

Нехай спробує! – А моя жiнка нехай не спiває й не пхикає: нехай собi буде богомiльна, нехай ходить до церкви. Нехай би сидiла, не рипалась та хати стерегла! –  Нехай торгує! –  Нехай смiються! нехай тим книжкам! –  Ой капосний же ти, нехай тобi всячина! Нехай танцюють молодшi за мене!

–  Та вже нехай хоч гріх! Нехай пораються і коло печі, і в хаті, і на огороді; нехай хліб печуть, обідати варять у жнива, прядуть. Нехай, думаю, покуштує, що є на світі дещо й важке. –  А нехай бог милує! Нехай бог боронить! А цей латаний зятьок нехай пробачає. Нехай гості дулю з’їдять, як понаїжджають.