СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський
Серед низин, ланiв i в величезному старовинному парку, посадженому ще руками крiпакiв, стiльки спокою i тишини, що Михайло Михайлович часто спиняється зачарований i довгими хвилинами не рушає з мiсця. … Непокоїть мене «Рада»… – … – Хотiлось би, не можна й висловити, як хотiлось би,– вiдповiдав Коцюбинський.– Чотири мiсяцi капрiйського iснування, звичайно, пiдняли мене… Зараз менi хоч у солдати – не забракують.