Улас Самчук – Волинь
Але коли псувалась погода, падав дощ, шугав терпкий вiтер i Василь залишався ночувати на селi у дядька, тодi Володько мусiв цiлий Божий день чапiти та нудитись на лузi. … – А що ж ти, тут ночувати будеш? … До рання залишились ночувати тiльки тiтка Зiнька та повитуха Уляна… А другого дня почались знов буднi.