Результати пошуку слова: Ну-бо

Ну, та хвала богові й за те, що є. … — Ну, треба вже радіти, бог з ним.

– Гляди, ще боки вiдiспиш. … Бо чим тодi будемо їсти? … – Дме тут з усiх бокiв, – … Але й дядечко не залишився в боргу: – … – Та все в руцi божiй. … – Ну, а коли вам це дiло з грушею невпам'ятку, то, може, покликати свiдкiв? … – Що я, в бога теля з'їв? … Ну, як я покину тебе? … – Ну, чуть-чуть менше. … – Ну? … Ну, скажи ще хоч слово!

– Ну так, цiлком вiрно, бо це ж було знаряддя нашоi боротьби, нашого iснування. … Говорили: «Ну, якщо ж, ну, дай же, Боже, як останемося живi, щоб же не порадувався ворог. … Ну, Бог з ним, з тим козаком.

– Ну, знову ж символічно – летимо ж бо ми до мусульманської країни. … Ну скажіть мені, люди, на бога вона там здалася? … Вона обережно вишпорталася з сітки і навшпиньки, ніби боячись привернути увагу богів нудоти, підкралася туди, де зник був Х'ялмар. … Ну та бо чого грошам пропадати?

– Ну ж бо, закладімось! … Йому, певне, було нудно сидіти, бо за якийсь час він підвівся і також вийшов до сіней поглянути, що роблять його нові приятелі. … Ну, а старої жінки Боссе тобі не дістанеться, я твердо обіцяю,- поважно вже сказала мама. … – Ну, а тепер розв’яжи пакунок,- мовив Боссе.

– Та ну собі у болото з своїм сотничеством! … Нуте–бо, не позіхайте та кажіть: чи урозуміли глаголаніє моє?

чи у лiсi, чи пiд горою на луцi, чи у Днiпрi у нуртi – не знала, бачте, з якого боку його стерегтися й звiдки його берегтися, а може, вискочить вiн i схопить її несподiвано-негадано. … Ну ж бо!  … ну–бо!

– Ну, приїхали ми на той болгарський курорт. … Лізье на гору!» А мені сказали: «Купайся, загоряй, читай книжки, бо вже очманів від того комп'ютера і телевізора!» Перші два дні я нудьгував страшенно.

Кармоді заглибився у квартали й побачив інші принади, бо одразу ж вийшов на середмістя, ну чисто майдан у Римі, лише трохи менший; посеред майдану стояв водограй, в ньому мармуровий хлопчик з дельфіном, а з дельфінової пащі лився струмінь кришталево чистої води.

В кожну свердловину вставлено патрон-бойовик: він має виконати роль детонатора. … Сергій уміє читати галопом, запевняє, що вже “освоїв”, тепер знічев'я цілоденне тиняється з кутка в куток, посірів від нудьги. … А були ж боги! … Він глузує, бо таки є з чого… … Ну; а той, про льонарку?.. … Не ворухнись, бо прийдуть приколють!