Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Рівно і обережно, тут тихо, там шепотом, а все в один голос, все шум і шум… Тужливо рослося деревині по верхах. … Тоді він приступив нечутним кроком до призьби і поклав на неї обережно білого сплячого внука. … Колишуться лиш легко, шумлять обережно. … — питає лагідно півголосом і бере так само обережно руку доньки межи свої долоні.