Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

двоє дівчат з філологічного та ще Ольга-гречанка, темнолиця, ніби аж остаркувата дівчина, підстрижена коротко, але якось недбало, волосся густе, чорне — чорний сніп, настромлений на голову. Другий рік мешкає Ольга з Танею в одній кімнаті, і про неї тільки Таня знає, до кого вона зараз іде… —

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Струнка чорноока Ольга Вікторівна, дружина Кушніра, перша напалася на чоловіка: — От Ольга в тебе — дівчина. — підійшла до нього Ольга Вікторівна, струнка чорноока молодиця. Недалеко від двору кинулась назустріч йому Ольга. покликала батька невгомонна Ольга. — Зате Ольга як дзиґа крутилась.

ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі

Платон відмовлявся, але не дуже… Ольга Аркадіївна – мати Наталки – зустріла дочку емоційною сумішшю сліз і радості. – Почалося,- усміхається Ольга Аркадіївна, звертаючись до Платона,- вони в мене обоє забіяки. Вони розмовляли, потім пили чай, і гість ще довго сидів би поруч дівчини, але на балкон заглянула Ольга Аркадіївна: –

Семен Скляренко – Володимир

– Вона працювала тут, на Горі, потім княгиня Ольга послала її в село своє… Проте княгиня Ольга одразу збагнула, чого прагнуть німецький імператор і римський папа, – Це почалось давно, либонь, ще з дитячих літ, коли після смерті матері Предслави його взяла в свій терем, виховувала княгиня Ольга.

БЕРРОУЗ Эдгар – Повернення Тарзана

Ольга де Куд змінила тему. Він підвів голову і побачив, що з ложі, усміхаючись, на нього дивиться Ольга, графиня де Куд. м’яко сказала Ольга де Куд.  Ольга де Куд була дуже гарна жінка, а Тарзан, годованець Великих мавп, був цілком самотній молодий чоловік, і його поранене серце потребувало ліків, які могла йому дати лише жінка.

Улас Самчук – Волинь

Принесiть менi кусок залiза на колесо…” А залiзо ми з порохнi робили… Ольга каже: “Я хочу бавитися з Володьком у шинок”. А Мехтод зiрвався i трiсь-трiсь Ольгу по плечах… А Ольга йому каже: “Халєра ти, халєра ти, халєра ти…” Три рази йому сказала: халєра ти. А до того Ольга сховала найкращу Мехтодову скремейду.

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

На саморобній картці, пришпиленій цвяшечками до церати, написано рукою: "Ольга Петрівна Любченко". Клавдія й Ольга запевняють, що він уже почав усміхатись, але я цього ще не бачив ні разу. Костя й Ольга матимуть свою кімнату, й він не буде цілими днями сидіти біля Міки.

Остап Вишня – Усмішки, фейлетони, гуморески

Силами ентузіастів-запоріжбудівців постала з руїн теплоелектроцентраль, гордо підвела голову відбудована домна № 3 і ось-ось загуде своїми рольгангами та сталевими валками стан-слябінг. Ось-ось рольгангами загуде! –  Та слова які: центро якесь тепло… Слябінг… Рольганги… Ні вимовити, ні зрозуміти!

С.РОБІТНИЦЬКИЙ – Спогади та роздуми

Нас усіх було у батьків восьмеро: Павло, Іван, Ганна, Панас, Кузьма, Ольга, Володимир і я, Сергій. Ольга, Володимир і я, після закінчення шестирічки, навчалися в Рівненській українській гімназії. Ольга вийшла заміж у Рівному, де працювала завідуючою українським дитячим садком.