Результати пошуку слова: Ольга

Окремі жертводавці: Ольга Кобеляк з Торонто (“Дарка” з Ропенки – колишня розвідниця і зв’язкова УПА та СБ 5-го р-ну надрайону “Холодний Яр”); У 1967 році Ольга з хлопцем приїздила в гості до Рудного до Дарки Довгун. (Ольга Бойко виїхала у вересні 1945р. Горбова Ольга – мати 5.

Йому здавалося, що Фомін помиляється, а Ольга каже правду. – Ольга відкинулася на спинку стільця і розридалася. – Ольга затнулася і довірливо, пошепки запропонувала: – – стрельнула очима Ольга. Ольга швидко написала заяву, розписалася. Біля старовинного триповерхового будинку Ольга попросила зупинитися.

Щоб уникнути збігу букв, що передають голосні, уживаємо й у таких позиціях: 1) між буквами на позначення голосних: У садку співали Ольга й Андрій; Оце й уся врода (Панас Мирний); Квітли вишні й одцвітали (Ф. Ольга (голубить його голову):]

Сучасна дослідниця Ольга Паль подає власну дефініцію жанру байки – « 141 143 Навчальне видання Галина Бондаренко, Ольга Максименко, Валерія Пустовіт ПРАКТИКУМ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (від доби монументалізму до романтизму) В авторській редакції Формат 60х84/16.

13 Дружина бургомістра Ольга Лоуел була жвавою, схожою на валькірію жінкою з таким гострим язиком, що їй могли б позаздрити навіть пророки зі Старого завіту, котрі, як відомо, за словом у кишеню не лізли. Ольга Лоуел подивилася на неї і похитала головою. – Ольга Лоуел засміялася. 

перед закінченням -і змінюються на з, ц, с: Ольга – Ользі, Палажка – Палажці, Солоха – Солосі.

– Ольга Василівна вітає Павла Івановича з перемогою в першому турі. – Яка Ольга Василівна? – Ольга Василівна віддає Вам на час другого туру свою машину і мене у водії. – Так Ольга Василівна сказала.

Ольга Степанiвна, медсестра, що допомагає менi доглядати Соньку, теж дивується… – Хто така Ольга? –  Нi, це – Ольга, – Що тобi тi Ольга i Марiя?

— Кум тоді з червоними відступив, а Ольга залишилася. А Ольга була червона, як калиночка, а то — зблідла, та все одно гарна, сорочка на рукавах червоними квітками вишита, очіпок зелений, і сама повна та здорова, як з тугої води вийшла… А Ольга мовчить.

Тiльки-но продзвенiв дзвiнок i Ольга Степанiвна вийшла з класу, як Льоня Монькiн (вiн сидiв за нами) вискочив на парту i закричав, вдавано регочучи: – З нами поїхали i Лiна Митрофанiвна, класний керiвник, i Тiна Гаврилiвна, i Ольга Степанiвна, i Iрина Володимирiвна, i Олександр Iванович, i навiть завпед Вiра Якiвна.