Результати пошуку слова: Оха

У відомій казці про Оха герой потрапСмерть 121 ляє до потойбічного світу. … Досліди кандидата фізико-математичних наук А.Охатріна та кандидата геолого-мінералогічних наук Н.Сочеванова свідчать, що при руйнуванні “ядра” розсмоктуються квантові оболонки, якщо вони не мають інформаційно-енергетичного живлення.

А тут трохи погодя і прийшла до неї жінка, уся голова обв’язана, і йде і оха, і прийшла оха, і сіла і усе оха. … – каже молодиця, охаючи. … Не стогни дуже і не охай, щоб хто не почув, та йди швидше у хату. … Так, охаючи, казала панна хорунжівна.

Думав, як полаю – оханеться… Кий бiс! … Оханися! … Грицько оханувся i мовчки одiишов вiд труни. … оханися. … Оханiться, що ви кажете!.. … Напуваючи його, вони то насмiхалися з його кохання, то раяли оханутися, стати чоловiком. …  Ось жениться – оханеться. … Оханися!.. … Оханiться!

Його спалиш, а через його й другі погорять… Йому ж тільки шкоди наробиш, він собі швидко знов вибудується; а то – убогі погорять, що, може, тільки й щастя, що свій захист є… Оханись, господь з тобою! … Треба було надалі подумати… Оханулась Явдоха, а через рік гойдала невеличку дівчинку Галю.

попря́тниця – іменник жіночого роду (добра, охайна господиня) відмінок однина множина називний попря́тниця попря́тниці родовий попря́тниці попря́тниць давальний попря́тниці попря́тницям знахідний попря́тницю…

ха́рний – прикметник (охайний) відмінок однина множина чол.

Увесь день на ганочках; нiчка йде – охає та стогне. … Охає i стогне, i кричить. … Змилуйтеся!" Стара й годi, тiльки охає.

Охарактеризуємо деякі з них. … Охарактеризуємо деякі з цих суперечностей, особливо ті, які мають переважно суб’єктивну природу походження. … Охарактеризуйте одну з функцій військово-дидактичного процесу із використанням прикладів майбутньої Вашої військово-професійної діяльності.

обхаю́чити – дієслово доконаного виду (надати кому-, чому-небудь приємного, охайного вигляду; обчистити) Інфінітив обхаю́чити однина множина Наказовий спосіб 1 особа обхаю́чмо 2 особа обхаю́ч обхаю́чте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа обхаю́чу обхаю́чимо…

обханю́чити – дієслово доконаного виду (надати кому-,чому-небудь приємного, охайного вигляду; обчистити) Інфінітив обханю́чити однина множина Наказовий спосіб 1 особа обханю́чмо 2 особа обханю́ч обханю́чте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа обханю́чу обханю…