Результати пошуку слова: Охо-хо-хо

УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії

Posted on by / 0 Comment

Тому зараз йому не хотілося, щоб ці міністри, що дали драла з музею воскових фігур, стовпіли перед ним зі своїми рексами і жінками, а він через плече охоронця намітив затишне місце: з пузатими кріслами з червоною оббивкою, вощаною підлогою; столиком з розкиданими по поверхні тяжкими гронами винограду.

САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі

Posted on by / 0 Comment

Він ще розраховує на бога…” подумав Вебстер, і його охопила холодна лють. … Вже давно нічого не можна зрозуміти, що робиться в світі… Тоскно й моторошно було Грехему Кейву, солдату майбутньої війни, ходити отут, у степу, холодної осінньої ночі, охороняти невідомо що й невідомо для чого і роздумувати про смерть.

Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка

Posted on by / 0 Comment

Так мовляли старі козаки, січові козарлюги, Молоді ж підіймали гуртом плач невольницький другий; «Ой чого нам було в козаки сі охочі ходити! … О, тяжким ми гріхом, миле браттє, в чомусь провинили, Чи не тим, що в кабак охотніщ, ніж до церкви, ходили? … Я не хочу Більш гетьманувати… З трьома сотнями охочих Буду воювати.

НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст.

Posted on by / 0 Comment

І хоча особиста охорона лівобережного правителя, що складалася з відданих йому запорожців, заперечувала проти цього, козаки з великим гуком та прокльонами потягли гетьмана до Сербинської могили, на якій верхи на коні чекав Дорошенко.

Остап Вишня – Вишневi усмiшки. Забороненi твори

Posted on by / 0 Comment

Про решту творчого доробку того перiоду автору довелося «забути», хоча про нього добре пам’ятали «фахiвцi» зi спецорганiв, якi заарештували найвидатнiшого украiнського гумориста в груднi 1933 року. … Радуйся, всiх чорних гайворонiв охорона.

ДЖОН СТОРІ – Теорія культури та масова культура

Posted on by / 0 Comment

Маємо об’єктивно подивитися на існуюче становище та визнати, що всі ми живемо у світі, в якому панівна роль належить транснаціональному капіталізму, і в найближчому майбутньому нічого не зміниться (словами Ґрамші, “розум охоплений песимізмом, хоча й бажає кращого” [102].