ШЕВЧЕНКО Тарас – Назар Стодоля Posted on by / 0 Comment Назар печально смотрит на Игната.) Гнат (к хозяйке) Тепер же знаєш що? … (Печально) Тiльки не знаю, коли.
Кафка, Франц – ПЕРЕВТІЛЕННЯ Posted on by / 0 Comment говорила вона, якщо Грегор з'їдав усе геть чисто, тоді як в протилежному разі, що поступово стало повторятися все частіше й частіше, вона промовляла печально: «Знову все заліишилося». … Її обличчя схилилося набік, уважно й печально стежив її погляд за нотними знаками.
Остап Вишня – Усмішки, фейлетони, гуморески Posted on by / 0 Comment Вічним сном почивають там герої-гвардійці… Ленінградці і ленінградки у вільні хвилини квітчають дорогі могили квітами… І не треба питати, чию саме могилу прикрасила ніжними конваліями й запашною черемхою ота он чорноброва й кароока дівчина, що печально над могилою голову схилила.
КОСТЕНКО Ліна – Збірка віршів Posted on by / 0 Comment Ти в цей пейзаж печально так вклинився. … Останній жрець печального народу бурмоче гімни, складені колись.
Володимир Сосюра – Третя рота Posted on by / 0 Comment Черкешенки, під чорними чадрами, все плачуть і плачуть, ниють печально і страшно… Це вони так співають, як мені сказала мати. … І печально радів я, як відплатив Самсон ворогам, коли відросло його волосся.
Остап Вишня – Вишневi усмiшки. Забороненi твори Posted on by / 0 Comment Саме вiдтодi почався вiдлiк днiв печальноi «десятирiчки», про що свiдчить облiкова картка ув’язненого (зека) Губенка Павла Михайловича (Остапа Вишнi). … А я лежу було пiд лiжком, тремтю, носом сьорбаю й думаю печально: «Господи!
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії Posted on by / 0 Comment Печально. … Хоча сама думка про кінець несподівано зависла, як дармовиси на люстрі, і задзенькала печально, наче тягуча подільська скрипка під рукою невмілого музиканта.
ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу Posted on by / 0 Comment Тому й думки приходили елегійні, печально-сумовиті чи роздумливо-філософські. … І все ж реквієм лунав печально й урочисто – Місто прощалося ще з одним своїм громадянином.
ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна Posted on by / 0 Comment Ніби тиха блискавка, пронизав йому серце далекий голос, який неземною мовою печально повторював: –
Юрій Андрухович – Перверзія Posted on by / 0 Comment ПОСТКАРНАВАЛЬНЕ БЕЗГЛУЗДЯ СВІТУ: ЩО НА ОБРІЇ(3) Додаток для запрошених Живемо нині під знаком печального слова "після". … Однак дедалі міцніюче почуття Перфецького відразу і набуло печального забарвлення.
