Результати пошуку слова: Про запас

Але я… за убожеством своєї уяви (по щирості кажучи), не берусь до такого діла, та й мова моя, правду кажучи, не про те йде. Та просто до іменинника. Тому що наближалися вони до країни раз-у-раз голодної, себто до Білоруси, то, крім інструментів, везли за ними ще й чималий запас хліба.” “

Одне одного просто давлять. Чули про Носiвку?! – На зеленому килимi, пiд задумливою вербою, точитимуться спогади про знаменитого його гордона, – Я бродив з рушницею в степу, полював перепiлки, а в запасi було в мене кiлька набоїв з крупним шротом. Завжди мисливець повинен мати добрий запас набоїв.

 Лаврін проворно совав заступом по землі. – промовив Лаврін. тихо промовив Карпо. Старий Кайдаш аж набік сплюнув, а Карпо промовив: – промовив Кайдаш. Червона запаска, червоні чоботи, червоний, як жар, пояс, – Кайдашиха одрізала для неї нову запаску. Вона була в одній сорочці і в вузькій запасці.

Цю іскринку він помітив, прочитавши в газеті «Пролетарская правда» кілька російських віршів, підписаних якимось Юрієм Яновським. Там я прочитав рукопис. Поміж сумних руїн лишав він своїх рідних, ожилих, збадьорілих побаченням, підкріплених невеличкими запасами, які ми їм залишили.

У 1919 році цей проєкт був виданий під назвою «Головніші правила українського правопису». Про апостроф у словах іншомовного походження див.

– Ось те, що я хотів розповісти вам про атомну енергію… Урану небагато, його запаси можна витратити дуже швидко. Та випромінювання могло привабити зоряних прихідців, які шукали запасів атомної енергії… Машина спинилася біля довгого вибіленого будинку.

I прийшов на землю Учитель, що народився на святих просторах Iндiани й зростав на таємничих пагорбах на схiд вiд Форт-Уейна. – А якi ж це проблеми у вас виникали? мовив Дон спокiйним тоном тренера, що звертається до гравця, який засидiвся на лавi запасних i якому саме настала черга виходити на поле.

Пропали – та й по всьому. Та що про це думати, як нема про що. «Най плаває гад проклятий! Був би ліпше не нагадував про цюцю. І Даруся також простягла йому руку. Від гидких здогадів, а ще більшої фантазії не рятувала навіть чотирирічна дитина, яка ходила з Матронкою, не відпускаючи її запаску ні на хвилину.

Хвалив бога і з тим прожив вік, що не вдався в тугу; а письменний не стерпів… От як се було. Запаска шовкова, морева; каламайковий пояс, та як підпережеться, так так рукою і обхватиш, – Нехай їм виясниться, не піду!» А про вечорниці так і не споминай!

«І спати хочеться, і чогось мене сон не бере,- подумав Ломицький, позіхнувши,- сьогодні, йдучи на службу, я стрівся з Марусею Каралаєвою і провів її до банку. …розбити таку нікчемну річ, як оцей годинник… Мабуть, на цю вихватку він витратив усей запас завзятості, а на більше діло його вже не стане.