Результати пошуку слова: Птахи
Ольга Кобилянська – Земля
Бідні сестри вилетіли проти мене, як мокрі птахи, а бідний темний батько плакав гірко… “Дотепер бодай вона тебе виділа,- говорив,- а тепер навіть вона тебе не видить! … Мов чорні сполохані птахи, снувалися оці запити сюди й назад, під час коли умерлого внесено в хату, перебрано й уложено на постіль.