Skip to content Оповiдав, як в спеку, коли скелi аж бiлiли од неї, а груди пили гаряче повiтря, мов лаву вулкана, вони блукали по безлюдних вулицях мiста, серед диких садiв маслин, сiрих, з зiгнутими колiнами, з жилавими руками-галузками, як раби, що каменiли на скривавленiй маком землi. 