Результати пошуку слова: Розпач
ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу
Тут він спохопився, труснув головою, проганяючи ті розпачливі думки. … Але зціплював зуби, гнав від себе той розпач, розгойдував ноги – і зрештою таки зачепився ними за днище. … – мигнула в Кларнеса розпачлива думка. … А де я могла взяти той оптимізм, як працювала над романом у розпачі, що втратила роботу і засоби до існування.
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
— питає він з німою просьбою в голосі, а очі його аж розпачають[19]. — … Розпачаючи отак, Тетяна не помітила, що опинилася коло відчиненого вікна Маври… Так. … Співаючи, ридаючи, заєдно розпачала — аж доки не ув’яла: Старий Андронаті зразу боронився, а відтак умовк. … [19] Розпачати — впадати в розпач, виявляти розпач.
Любко Дереш – Намір!
— і по паузі, геть розпачливе: — … Було щось розпачливе в нерухомості осінньої ночі. … За кілька днів після цього дивного розпачу я зауважив, що вся моя мисленнєва діяльність наче вимерзла. … Дерева на межі лісів та поля виражають єдину емоцію, котра просочує повітря — тихий розпач перед зимовим сном.