Прокинути

проки́нути1 – дієслово доконаного виду (розчистити; кинути) Інфінітив проки́нути однина множина Наказовий спосіб 1 особа проки́ньмо 2 особа проки́нь проки́ньте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа проки́ну проки́немо, проки́нем 2 особа проки́неш проки́нете 3 особа проки́не проки́нуть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель

Менше ніж за півгодини потрібно було розчистити машині на двісті метрів шлях назад, щоб зона могла відповзти й перечекати вибух.

Крістоф Рансмайр – Останній світ

Йому, Піфагорові, мовляв, довелося самому перетерпіти останні зимові тижні, оті лавини напровесні й добряче-таки попомучитись, поки два дні тому нарешті пощастило розчистити стежку до узбережжя.