Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею Posted on by / 0 Comment Добре, що змалечку начиталася історичних романів… Мені ж бо ще не доводилось спілкуватись із такими високими особами”. –
Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ Posted on by / 0 Comment Анжеліки», вітчизняних історичних романів та базарних порнопосібників, всі події мали відбуватися в постелі золотокосої Хурем з Рогатина.
САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі Posted on by / 0 Comment Десятки тисяч сторінок фантастичних романів, сотні гіпотез про життя поза межами Землі не зробили того, що зробив оцей стрибок у космос.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами Posted on by / 0 Comment В який край, в яке місто?» І її фантазія, розбуджена читанням повістів та усяких французьких романів, напруджена од недавньої гулянки, понесла її думи, неначе на крилах, в якийсь далекий край, в якесь чарівне невідоме місто.
СОВА Ізабелла – Смак свіжої малини Posted on by / 0 Comment Солодкі балачки для фанаток дамських романів.
МАСЛЯК Петро – День Незалежності Posted on by / 0 Comment В одному зі своїх романів відомий американський автор, якого охрестили найбагатшим письменником світу, взагалі зобразив Раміреса транссексуалом і заробив на цьому ще більше грошей.
ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців Posted on by / 0 Comment За графом Булановим котилася слава учасника багатьох таємних дуелей з фатальним кінцем, явних романів з найгарнішими, найнеприступнішими дамами світу, божевільних вихваток проти поважаних у суспільстві осіб і гучних бенкетів, що неминуче кінчалися лупцюванням штафірок.
ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ «РОМАНО-ГЕРМАНСЬКІ МОВИ В СУЧАСНОМУ МІЖКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ» Posted on by / 0 Comment А оскільки терміни являються невід’ємною частиною романів, що написані у жанрі наукової фантастики, то їм необхідно приділяти особливу увагу.
Борис Грінченко – Під тихими вербами Posted on by / 0 Comment — думав собі слідчий, сідаючи за стіл.— Один з грубих сільських романів, та й годі.
Давня історія України в контексті світової цивілізації Posted on by / 0 Comment На Русі, де Арта-Арсанія проіснувала до ІХ–ХІ ст., ця традиція трансформувалася згодом у звичай самоспалення рідновірів і старообрядців, залишилася в освяченні “піднятої цілини” та “прощанні з Матьорою” (за назвами відомих романів Шолохова й Распутіна).
