Результати пошуку слова: Синьо
Володимир Винниченко – Сонячна машина
Смугляве собі з синьою родинкою під вухом личко, здивовано-сумні, злегка пукаті очі старої бронзи, стрижене до плечей чорно-синє волосся. … Ще більше: бачить, як рудяво-сива велика голова перехилилася до чорно-синьої стриженої, й на обох обличчях витиснений такий вираз, од якого принцеса зупиняється і злегка лякається.
Улас Самчук – Волинь
З нього лишалися тiльки очi, широкi, витрiщенi, круглi синьо-сiрi, та овальний роток зо свiжими, напухлими устами, що якось особливо, дико рожевiли, та ще його маленький гудзичок – носик. … Обидва однолiтки синьобiлетчики. … Стовп синього диму зводиться з комина хатини i сягає попелястих, мов ягнята, розсипаних по блакитi хмарок.
Микола Хвильовий – Синi етюди
Я понесу йому пучок синьооких фiалок i там згадаю про свою загадкову смерть. … На заходi сонце в зелених усмiшках: за мiськими левадами вже зеленiло – теж iшло, i мрiялось сонцем, за сонцем на Американський материк, тому – там океан, там велично й синьо. … Не знаю, я дивлюся вгору – там синьо i нiчого не видно, а я щось знаю.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Чорнява, синьоока, ставна. … грали на міцно натягнутій короткогривій шиї коня, яскравим ліхтариком спалахували в розумному синьому оці. … В густому досвіті, коли все так принадно, виразно окреслюється і збільшується, здавалося — не сніг, а легкокрилі зграї птиць зліталися на синьо-димчасті розлогі крони дерев.
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії
Птаха повзла по синьому з срібним відливом склі чорним розчавленим тарганом. … Картинка пройденого життєвого шляху, яка випливла зараз у громі й тиші його будинку, що видавався чужою фортецею, викликала ще один спогад: за місяць перед тим, як у синьому туалетному косяку він побачив Ладу, його завербували спецслужби.