Результати пошуку слова: Стебло
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
Поезія, як зеренце в скибі, очікує своєї весни, щоб скільчитися, вигнати стебло, розростися в корінні — і заколоситися. … З одного боку черепок — це історія, а з другого — романтизація минулого, занурення в коріння, а стебло, прошу вас, сучасне… … так, западали й там проростали, колись бо корінчик вижене стебло і колос.
Улас Самчук – Волинь
Там то там ростуть жовтавi маслюки з липкими голiвками, iнодi бiля старого пня купка суничника з зеленими ще ягiдками, десь-не-десь пiднiмається самiтнє стебло лiсових дзвiночкiв, десь на бiльшiй полянцi густо й щиро, мов розтанцьованi дiвчата, бiлiють ромашки. … Кожне їх стебло стоїть тихо, нiби у щось заслухалось.
Олесь Гончар – Берег Любові
На столиках під склом засушені рослини всякі, ковила білочуба, й будняк, і навіть стебло полину… … Ось вузлуваті пальці беруть золотаве стебло, обережно згинають, роблять колінце, щось вимудровують. … — Пшениця — ну як очерет, а мишва йде тьмою, спершу підгризає стебло, валить і тоді, вже на землі, виточує молоде зерно…